• Препараты для потенции
• Визарсин 50мг

Визарсин® Ку-таб — инструкция по применению, дозы, побочные.

Для ефективної дії препарату Візарсин Спосіб застосування: Препарат призначено для перорального застосування дорослим чоловікам. Ефекти силденафілу на ерекцію мають периферичний характер. Таблетку можна приймати як з рідиною, так і без неї. Таким чином, для того, щоб силденафіл викликав потрібний фармакологічний ефект, необхідне сексуальне збудження. Оскільки таблетка крихка, її слід прийняти одразу після відкриття блістера. Ефект силденафілу на ФДЕ5 потужніший, ніж на інші відомі фосфодіестерази. При необхідності застосування дози 100 мг другу таблетку слід прийняти лише після повного розпадання першої таблетки. Рекомендована доза препарату становить 50 мг, яку слід приймати у разі необхідності приблизно за 1 годину до статевої активності. Цей ефект у 10 разів потужніший, ніж ефект на ФДЕ6, що бере участь у процесах фотоперетворення у сітківці. Максимальні концентрації, що спостерігалися, досягалися протягом 30–120 хвилин (у середньому 60 хвилин) після перорального застосування в стані натще.

ВИЗАРСИН ️ Цена инструкция, показания, дозировка, состав.

Залежно від ефективності та переносимості, дозу можна збільшити до 100 мг або зменшити до 25 мг. Максимальна рекомендована частота прийому – 1 раз на добу. Основні фізико-хімічні властивості: овальні, двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «100» з одного боку. Засоби, що застосовуються при еректильній дисфункції. Середня абсолютна пероральна біодоступність становить 41 % (діапазон 25–63 %). Ефективність препарату Візарсин може проявлятися пізніше при прийомі з їжею порівняно з прийомом натщесерце. Після перорального застосування силденафілу AUC та C) для силденафілу становить 105 л, вказуючи на розподіл у тканинах. Після перорального застосування одноразової дози 100 мг середня максимальна загальна концентрація силденафілу в плазмі становить приблизно 440 нг/мл (CV 40 %).

Зв’язування з білками не залежить від загальної концентрації препарату. У здорових добровольців, які приймали силденафіл (100 мг – одноразова доза), менше ніж 0,0002 % (в середньому 188 нг) введеної дози було наявним в еякуляті через 90 хвилин після дозування. Концентрація цього метаболіту в плазмі становить приблизно 40 % тих концентрацій, що спостерігалися для силденафілу.

Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/год, зумовлюючи період його напіввиведення тривалістю 3-5 годин. У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 років) відзначалося зниження кліренсу силденафілу, що зумовлювало підвищення плазмових концентрацій силденафілу та його активного N-деметильованого метаболіту приблизно на 90 % порівняно з відповідними концентраціями у здорових добровольців молодшого віку (18-45 років). У зв’язку із віковими відмінностями у зв’язуванні з білками плазми крові відповідне підвищення плазмової концентрації вільного силденафілу становило приблизно 40 %. У добровольців із порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) фармакокінетика силденафілу залишалася незміненою після його однократного перорального застосування у дозі 50 мг. Середні AUC та C N-деметильованого метаболіту підвищувалися на максимум 126 % та максимум 73 % відповідно порівняно з такими показниками у добровольців такого ж віку без порушень функції нирок.

Визарсин® 50 мг инструкция по применению, показания. Другие.

Однак через високу індивідуальну варіабельність ці відмінності не були статистично значущими. Для ефективної дії препарату Візарсин потрібне сексуальне збудження. – Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. У добровольців із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до середніх підвищень AUC та C (47 %) порівняно з добровольцями такого ж віку без порушень функцій печінки. – Одночасне застосування інгібіторів ФДЕ5 (у тому числі силденафілу) зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказане, оскільки може призвести до симптоматичної гіпотензії (див. – Стани, при яких не рекомендована сексуальна активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як нестабільна стенокардія або серцева недостатність тяжкого ступеня).

– Втрата зору на одне око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва незалежно від того, пов’язана ця патологія із попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи ні. – Наявність таких захворювань, як порушення функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм рт.   Тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу, а індуктори цих ізоферментів можуть підвищувати кліренс силденафілу. Препарат Візарсин не слід застосовувати чоловікам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози.  

Популяційний фармакокінетичний аналіз даних клінічних досліджень продемонстрував зниження кліренсу силденафілу при його одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Застосування у період вагітності або годування груддю. Хоча при одночасному застосуванні силденафілу та інгібіторів CYP3A4 зростання частоти побічних явищ не спостерігалося, слід розглянути можливість застосування початкової дози силденафілу 25 мг. Препарат Візарсин не призначений для застосування жінкам.

Одночасне застосування інгібітору ВІЛ-протеази ритонавіру, дуже потужного інгібітору Р450, у стані рівноважної концентрації (500 мг 1 раз на добу) та силденафілу (разова доза 100 мг) призводило до підвищення C силденафілу на 300 % (у 4 рази) та підвищення плазмової AUC силденафілу на 1000 % (у 11 разів). У період після впровадження силденафілу у широку медичну практику повідомлялося про серйозні серцево-судинні ускладнення, включаючи інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, раптову серцеву смерть, вентрикулярну аритмію, цереброваскулярну геморагію, транзиторну ішемічну атаку, артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпотензію. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Рекомендована доза препарату становить 50 мг, яку приймають за необхідності приблизно за 1 годину до сексуальних дій. розділ «Особливості застосування»); в будь-якому випадку максимальна доза силденафілу за жодних обставин не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин. У цих повідомленнях йшлося про випадки запаморочення та стан перед непритомністю, але без синкопе. Переважна кількість таких випадків спостерігалася протягом або відразу після статевого акту і лише кілька трапилося невдовзі після застосування силденафілу без сексуальної активності. Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Для перорального застосування дорослими чоловіками. Враховуючи ефективність і переносимість, дозу можна збільшити до 100 мг або зменшити до 25 мг. Максимальна рекомендована частота прийому – 1 раз на добу. Не виявлено впливу силденафілу на фармакокінетику саквінавіру (див. При застосуванні силденафілу (100 мг однократно) та еритроміцину, помірного інгібітору CYP3A4, у рівноважному стані (500 мг двічі на добу протягом 5 днів) спостерігалося підвищення системної експозиції силденафілу на 182 % (АUC). Силденафіл (50 мг) не призводить до збільшення тривалості кровотечі, спричиненої ацетилсаліциловою кислотою (150 мг). Тому неможливо визначити, чи пов’язаний розвиток таких побічних реакцій безпосередньо із факторами ризику, чи їх розвиток зумовлений іншими чинниками. Після виходу силденафілу на ринок повідомлялося про випадки подовженої ерекції та пріапізму. Одночасне застосування із гіпотензивними препаратами. Ефективність препарату Візарсин може виявлятися пізніше при прийомі з їжею, порівняно з прийомом натщесерце (див. Нечасто: розлади сльозовиділення***, біль в очах, фотофобія, фотопсія, гіперемія очей, яскравість зору, кон’юнктивіт.

Визарсин таблетки покрыт. п/о 50мг, №4 КРКА Таблетки, покрытые.

У здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалося впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 діб) на AUC, С, константу швидкості елімінації та подальший період напіввиведення силденафілу або його головного циркулюючого метаболіту. Силденафіл (50 мг) не потенціював гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців при середніх максимальних рівнях етанолу крові 80 мг/дл. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску становило 7 мм рт. За величиною ці додаткові зниження артеріального тиску були порівнянними із тими, що спостерігалися при застосуванні лише силденафілу у здорових добровольців (див. У здорових добровольців чоловічої статі застосування силденафілу у рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) призводило до підвищення AUC та C босентану (125 мг 2 рази на день) на 49,8 % 42 % відповідно. За відсутності негайного лікування пріапізм може призвести до пошкодження тканин пеніса та до стійкої втрати потенції. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг (див. Рідко: неартеріальна передня ішемічна нейропатія зорового нерва*, оклюзія судин сітківки*, ретинальний крововилив, артеріосклеротична ретинопатія, порушення з боку сітківки, глаукома, дефекти поля зору, диплопія, зниження гостроти зору, міопія, астенопія, плаваючі помутніння скловидного тіла, порушення з боку райдужної оболонки, мідріаз, поява сяючих кругів навколо джерела світла (гало) у полі зору, набряк очей, припухлість очей, порушення з боку очей, гіперемія кон’юнктиви, подразнення очей, аномальні відчуття в очах, набряк повік, знебарвлення склери. * Повідомлялося лише під час дослідження після виходу препарату на ринок. Циметидин (інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP3A4) у дозі 800 мг при одночасному застосуванні із силденафілом у дозі 50 мг у здорових добровольців призводив до підвищення плазмових концентрацій силденафілу на 56 %. Після одноразового використання дози у 100 мг у здорових добровольців, не було ніякого впливу на морфологію сперматозоїдів або їх рухливість (див. Одночасне застосування з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції. Дефекти зору та випадки неартеріальної передньої ішемічної нейропатії зорового нерва спостерігалися у зв’язку з прийомом силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. Визначити, чи ці явища прямо пов’язані із застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи з іншими факторами неможливо. ** Порушення сприйняття кольору: хлоропсія, хроматопсія, ціанопсія, еритропсія, ксантопсія. Однократне застосування антацидів (магнію гідроксиду/алюмінію гідроксиду) не впливало на біодоступність силденафілу. *** Порушення сльозовиділення: сухість в очах, порушення сльозовиділення та підвищення сльозовиділення. У ході дослідження за участю здорових добровольців-чоловіків одночасне застосування антагоніста ендотеліну босентану (помірний індуктор CYP3A4, CYP2C9 та, можливо, CYP2C19) у рівноважному стані (125 мг двічі на добу) та силденафілу у рівноважному стані (80 мг тричі на добу) призводило до зниження AUC та C силденафілу на 62,6 % та 55,4 % відповідно. Доклінічні дослідження продемонстрували адитивний системний ефект зниження артеріального тиску, при одночасному застосуванні інгібіторів ФДЕ5 з ріоцигуатом. Ці явища були зазначені як через їх серйозність, частоту повідомлення, відсутність чіткого альтернативного зв’язку, так і через комбінацію цих факторів. Повідомлялося про серйозні серцево-судинні, цереброваскулярні та судинні явища, включаючи цереброваскулярну кровотечу, субарахноїдальну та внутрішньоцеребральну кровотечу та легеневу кровотечу, що були пов’язані у часі із застосуванням силденафілу. Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Тому одночасне застосування таких потужних індукторів CYP3A4, як рифампін, може призводити до більш вираженого зниження концентрації силденафілу в плазмі крові. Протипоказане одночасне застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5 (у тому числі силденафілом) (див. Така реакція найчастіше виникала протягом 4 годин після застосування силденафілу (див. Повідомлялося, що багато з цих явищ виникли під час або відразу після сексуальної активності, та декілька явищ виникли відразу під час застосування силденафілубез сексуальної активності. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Інші явища виникли протягом наступних годин чи днів після застосування силденафілу та сексуальної активності. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки раптового зниження чи втрати слуху, пов’язані у часі із застосуванням силденафілу. Кровоносна та лімфатична системи: вазооклюзивний криз. Нервова система: тривога, транзиторна глобальна амнезія. У деяких випадках повідомлялося про наявність медичних станів та інших факторів, що могли відіграти роль у розвитку побічних реакцій з боку слуху. По 1, 2 або 4 таблетки в блістері, по 1 блістеру в картонній коробці; по 4 таблетки в блістері, по 2 блістери в картонній коробці; по 4 таблетки в блістері, по 3 блістери в картонній коробці.

У багатьох випадках інформація щодо подальшого медичного спостереження відсутня. Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання. тимчасова втрата зору, почервоніння очей, печія в очах, підвищення внутрішньоочного тиску, набряк сітківки, судинні захворювання сітківки чи кровотеча, відшарування склоподібного тіла.