• Препараты для потенции
• Силденафил таблетки 50мг 4

Силденафил-СЗ таблетки 100, 25, 50 - инструкция по применению

После развода с женой был весь на нервах, стали часто происходить осечки в постели, сексуальная жизнь практически свелась к нулю. Эрекция стойкая и продолжительная, из побочек заметил только покраснение лица. За 650 рублей (цена по сравнению с той же виагрой просто смешная) эффект от приема превзошёл все ожидания, такое у меня было лет в 20. діюча речовина: силденафіл; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить силденафілу цитрату еквівалентно силденафілу 50 мг або 100 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, Opadry II блакитний 31K80956 (лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, індигокармін (Е 132)), Opadry прозорий 02K19253 (гіпромелоза, триацетин), вода очищена.

Силденафил - купить, цена в аптеках, аналоги, отзывы." catalog › sildenafilСилденафил - купить, цена в аптеках, аналоги, отзывы.

Таким чином, для того, щоб силденафіл спричинив необхідний фармакологічний ефект, необхідне сексуальне збудження. Дослідження in vitro показали селективність впливу силденафілу на ФДЕ5, що бере активну участь у процесі ерекції. Вплив силденафілу на ФДЕ5 потужніший, ніж на інші відомі фосфодіестерази.

Цей ефект у 10 разів потужніший, ніж ефект на ФДЕ6, що бере участь у процесах фотоперетворення у сітківці. Середня абсолютна біодоступність після перорального застосування становить 41 % (з діапазоном значень від 25 до 63 %). У рекомендованому діапазоні доз (від 25 до 100 мг) показники AUC та С) становить 105 літрів, що свідчить про розподіл препарату у тканинах організму. Ступінь зв’язування з білками плазми не залежить від загальних концентрацій силденафілу.

Селективність метаболіту відносно ФДЕ5 порівнянна з селективністю силденафілу, а активність метаболіту відносно ФДЕ5 становить приблизно 50 % від активності вихідної речовини. Плазмова концентрація цього метаболіту становить приблизно 40 % від концентрації силденафілу у плазмі крові. Існують дані, що у здорових добровольців літнього віку (віком від 65 років) відзначалося зниження кліренсу силденафілу, що зумовлювало підвищення плазмових концентрацій силденафілу та його активного N-деметильованого метаболіту приблизно на 90 % порівняно з відповідними концентраціями у здорових добровольців молодшого віку (18-45 років). У зв'язку з віковими відмінностями у зв'язуванні з білками плазми крові відповідне підвищення плазмової концентрації вільного силденафілу становило приблизно 40 %. Середні AUC та C N-деметильованого метаболіту підвищувалися на 126 % та 73 % відповідно порівняно з такими показниками у добровольців такого ж віку без порушень функції нирок.

СИЛДЕНАФИЛ СТАДА ТБ 50МГ Х 4

Однак через високу індивідуальну варіабельність ці відмінності не були статистично значущими. У добровольців із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до середніх підвищень AUC та C (47 %) порівняно з відповідними показниками у добровольців такого ж віку без порушень функцій печінки. Лікування порушень ерекції, що визначаються як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту.

Для ефективної дії препарату потрібне сексуальне збудження. – Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.   – Одночасне застосування інгібіторів ФДЕ5 (у тому числі силденафілу) зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказане, оскільки може призвести до симптоматичної гіпотензії (див.  

– Стани, при яких не рекомендована статева активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як нестабільна стенокардія та серцева недостатність тяжкого ступеня). – Втрата зору на одне око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної нейропатії зорового нерва незалежно від того, пов’язана ця патологія із попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи ні.

– Порушення функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50мм рт. Тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу. Було продемонстровано зниження кліренсу силденафілу при його одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). У цих повідомленнях йшлося про випадки запаморочення та стан перед непритомністю, але без синкопе. Хоча при одночасному застосуванні силденафілу та інгібіторів CYP3A4 зростання частоти побічних явищ не спостерігалося, рекомендована початкова доза силденафілу становить 25мг. Силденафіл (50мг) не призводив до подовження часу кровотечі, спричиненої застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (150мг).

СИЛДЕНАФИЛ таблетки -

Одночасне застосування інгібітора ВІЛ-протеази ритонавіру, дуже потужного інгібітора Р450, у стані рівноважної концентрації (500мг 1 раз на добу) та силденафілу (разова доза 100мг) призводило до підвищення Cmax силденафілу на 300% (у 4 рази) та підвищення плазмової AUC силденафілу на 1000% (у 11 разів). Силденафіл (50мг) не потенціював гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців при середніх максимальних рівнях етанолу в крові 80мг/дл. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску становило 7 мм рт. За величиною ці додаткові зниження артеріального тиску були порівнянними із тими, що спостерігалися при застосуванні лише силденафілу у здорових добровольців. Дані досліджень продемонстрували адитивний системний ефект зниження артеріального тиску, при одночасному застосуванні інгібіторів ФДЕ5 з ріоцигуатом. Не виявлено впливу силденафілу на фармакокінетику саквінавіру. Протипоказане одночасне застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5 (у тому числі силденафілом) (див. Повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, раптову серцеву смерть, шлуночкову аритмію, цереброваскулярні крововиливи, транзиторну ішемічну атаку, артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпотензію, які за часом збігалися із застосуванням препарату. При застосуванні силденафілу (100мг разово) та еритроміцину, специфічного інгібітора CYP3A4, у рівноважному стані (500мг двічі на добу протягом 5 днів) спостерігалося підвищення системної експозиції силденафілу на 182% (АUC). Багато таких побічних реакцій спостерігалося під час або одразу після статевого акту, і лише кілька трапилося невдовзі після застосування препарату без сексуальної активності. Після застосування дози 100 мг здоровими добровольцями не спостерігалося впливу на морфологію чи рухомість сперматозоїдів. У здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалося впливу азитроміцину (500мг на добу протягом 3 діб) на AUC, Сmax, Tmax, константу швидкості елімінації та подальший період напіввиведення силденафілу або його головного циркулюючого метаболіту. Тому неможливо визначити, пов’язаний розвиток таких побічних реакцій безпосередньо із факторами ризику чи їх розвиток зумовлений іншими чинниками. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Циметидин (інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP3A4) у дозі 800мг при одночасному застосуванні із силденафілом у дозі 50мг у здорових добровольців призводив до підвищення плазмових концентрацій силденафілу на 56%. Силденафіл – слабкий інгібітор ізоформ 1А2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3А4(ІК50 150мкмоль) цитохрому Р450. Безпека та ефективність одночасного застосування силденафілу з іншими методами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося. Для ефективної дії препарату потрібне сексуальне збудження. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100мг або знизити до 25мг. Максимальна рекомендована частота застосування препарату становить 1 раз на добу. Оскільки пікові плазмові концентрації силденафілу дорівнюють приблизно 1 мкмоль, вплив препарату на кліренс субстратів цих ізоферментів малоймовірний. Повідомлялося про розлади зору та випадки неартеріальної передньої ішемічної нейропатії зорового нерва, пов’язані із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5. При застосуванні препарату під час прийому їжі дія препарату може наставати пізніше, ніж при його застосуванні натще. Плівкова оболонка таблеток містить лактози моногідрат. Препарат не слід застосовувати чоловікам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози. Визначити, пов’язані ці явища із застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи з іншими факторами, неможливо. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 50мг та 100мг.

Одночасне застосування із гіпотензивними препаратами. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 50мг та 100мг. Препарат не показаний для застосування особами віком до 18 років. Рекомендована початкова доза силденафілу становить 25мг. Найчастішими побічними реакціями були головний біль, припливи крові, диспепсія, розлади зору, закладеність носа, запаморочення та порушення сприйняття кольору.